Графічний роман «Воля» — яскравий пригодницький ідіотизм замість правдивої історії України

Графічний роман «Воля» — яскравий пригодницький ідіотизм замість правдивої історії України | Русская весна

Знання історії своєї країни дає ключ до розуміння поточної ситуації, дає нам відповіді на головні питання сьогодення — хто винен і що робити. Але судячи з усього, саме це знання й намагаються приховати від людей ті злочинці, що дірвалися до влади й жирують на пограбуванні своїх обдурених співвітчизників.

Цього року — 100-літній ювілей Лютневого і Жовтневого майданів у Росії — так званих Лютневої ліберально-демократичної і Великої Жовтневої Соціалістичної революцій, що зруйнували Російську Імперію і дали кайзерівській Німеччині можливість створити на землях Малоросії маріонетковий «Гетьманат», а потім «соборну й незалежну Українську Народну Республіку».

Зараз ситуація в Україні дуже нагадує ті не надто далекі часи. Та ж сама «євроїнтеграція», «незалежність» і «демократія» з громадянською війною. Здавалося б, самий час уважно проаналізувати події 1917–1918-1923 років і зробити певні висновки, надати людям доступ до історичних матеріалів доби «ліберальної», «пролетарськиої» і «національної» революцій — видати мемуари та праці дослідників, оприлюднити документи з архівів. А ні… Ніякого пожвавлення у цьому плані чомусь не спостерігається.

Більше того, аби заповнити вакуум, задовольнити існуючий попит на знання і правду — в інформаційно-культурний простір вкидаються якісь сурогати — або відверті політизовані фальсифікації від псевдоісториків та псевдоекспертів євромайданної генези, або й зовсім якісь дурниці, що визначаються жанром «альтернативної історії».

Майбуть, як найяскавіший приклад попсової дурилки для народу можна розглядати черговий комікс (графічний роман) «Воля», презентований творчим об’єднанням Ugar Production і видавництвом Asgardian Comics.

«Воля» — унікальний проект! Насичений, яскравий, український фантастичний комікс, виконаний у жанрі альтернативної історії. Події переносять нас в далекі 1917–1920-ті роки, у розпал боротьби за правду і волю, де лунають постріли та наступають вороги. Саме тут ми зустрінемо гетьмана Павла Скоропадського, «батька» Нестора Махна, першого президента Михайла Грушевського, але чи впізнаєте Ви їх тепер?» — пишуть вони у синопсисі.

Дійсно, впізнати у міфічно-героїчних потворах колишнього генерал-лейтенанта Російської Імператорської армії Павла Скоропадського, що очолив колоніальну адміністрацію в Україні і служив німецько-австрійським окупантам, російського (а згодом радянського) професора Михайла Грушевського (який до речі, ніколи не був «першим президентом України»), революціонера-анархіста Нестора Махна, що врешті-решт приєднався до більшовиків-ленінців, а також інших історичних прототипів — неможливо навіть при всьму титанічному напруженні своєї патріотичної свідомості. Нормальна людина, яка хоч трохи знайома з історією країни, у якій живе — до цього не здатна. Тут треба бути Майдауном з великої літери.

Невже ж художники і менеджери, автори й творці коміксу «Воля», що так талановито знущаються із своїх землякв-невігласів, не розуміють, до чого ведуть задурювальні розваги на тлі справжньої громадянської війни?..

Вони розуміють. Але що ж їм ще залишається? Ну, дійсно, не займатися ж освітою, не підвищувати ж культурний рівень, не розповідати ж людям правду! Адже все це є вкрай небезпечним для правлячого в Україні режиму, для всєї євроатлантичної міфології — і, відповідно, для самих майданних «митців» — халтурників та коньюктурників, що так вдало підлаштувалися під життя в умовах віртуальної «цеЄвропейської» реальності та ще й мають з цього непоганий зиск.

Степан Комірник

Количество просмотров: 95